Квасилівська школа пройшла досить великий шлях – від двокомплектної чеської школи кінця 19 ст. до сучасного навчального закладу 21 ст. Перші відомості про школу датуються 1871 роком, коли у колишньому приміщенні замку чехи-переселенці відкрили двокласну школу.
Першим учителем був Кісела, директором – Йозеф Перний. Учитель отримував 200 карбованців на рік, а також мав 5 моргів поля, мешкав при школі. Це був дуже хороший вихователь, тому квасилівці давали за його роботу хорошу винагороду й безкоштовно обробляли його поле. Школа була водночас і культурним центром, навколо якого об’єднувалися всі жителі.
Тривалий час після Кісели у Квасилові вчителювали Зігмунд, пані Шевчикова, Франтішек Шебор. Цей зразковий вихователь молоді влаштовував самодіяльні театри, давав жителям слушні поради, організував громадську бібліотеку. Навчання у школі велося чеською мовою, але спеціальним предметом було вивчення російської.
Із 1888 по 1892 рік у школі працювали Восачек і Вацлав Піларж. Потім на їхнє місце прийшли Ян Козловський та Антонін Перний, який викладав тільки чеську мову. Згодом У Квасилівській школі вчителював Ярослав Боучек, котрий відзначився тим, що організував хор молодих хлопців. Коли величезна частина України, у тому числі й Квасилів, відійшли до Польщі, Квасилівська школа належала до так званого другого типу шкіл, тобто це була поліпшеного типу польсько-чеська школа. У цей період більше уваги приділялося вивченню чеської мови, оскільки Квасилів належав до найстаріших чеських сіл на Волині.
З 1922 по 1935 рік у Квасилові вчителював Владимир Томаш. Багато учнів закінчили школу завдяки його старанням, а тому його вихованці згадували про нього з любов’ю та пошаною. За його ініціативи та під його керівництвом був створений і тривалий час діяв самодіяльний театр, а ще він був бібліотекарем у громадській бібліотеці, вихователем і секретарем гімнастичного товариства «Сокіл», головою Асоціації чеських учителів у Польщі і т.п.
Після нього у Квасилові вчителювали Явурек, Й.Томаш, Горадецька і Люба Седлачкова. Варто згадати й той факт, що чимало вихованців Квасилівської школи навчалися потім у вищих навчальних закладах. Так, до Першої світової війни освіту здобули: Ян Чіжек у господарському інституті під Києвом, Ян Странський у художній школі в Києві, Владимир Томаш на фізико-математичному факультеті Київського університету, Вацлав Вацатко - у ветеринарному інституті в Києві.
Навчалася чеська молодь із Квасилова в польських гімназіях у Здолбунові та Рівному, вищу освіту здобували у Празі. Коли Квасилів належав до Польщі, навчання велося виключно польською мовою, а українську та чеську вивчали раз на тиждень як іноземні.
Весною 1932 року було прийнято закон про створення польських ліцеїв та про підвищення платні за навчання у школах. Це робилося для того, щоб молодь не могла отримати освіту, так у корисливих інтересах розповсюджували неписьменність.
1939 рік приніс значні переміни – почалася велика робота з налагодження шкільної освіти. У кінці 1939 року згідно з наказом Ровенського Повітового Відділу Народної Освіти із Квасилівської школи були зняті старі вивіски колишньої польської держави. Учням дозволялося носити стару форму, але ґудзики із знаком орла повинні бути замінені на радянські. Заняття у Квасилівській школі розпочиналися о 8.30. Вихідний день – неділя.
В архіві зберігся журнал 4 класу Початкової школи Квасилова Чеського за 1940-1941 н.р. З 21 учня лише один – Семенчук Сава – української національності, Мазур Сабіна – польської, усі решта – чехи. Оцінки в журналі ставилися буквами: «в» - «відмінно», «д» - «добре», «п» -«посередньо», «пг» - «погано», «дп» - «дуже погано».
Станом на 15 січня 1940 року навчання велося чеською мовою, навчалося 53 учні, було 2 вчителі - Й.Танеш та С.Городецький.
У роки Другої світової війни навчання в Квасилівській школі було припинено частково, але вже 23 квітня 1942 року повністю відновлено. За роки війни приміщення школи руйнувань не зазнало, тому навчання велося систематично й злагоджено. У документах за 1945 – 1946 н.р. сказано, що двокомплектна школа в селі Квасилів Чеський користується великою повагою в районі. Завідуючою школи була Седлачек Л.В.
Великою подією для Квасилова було відкриття у 1948 році семирічної школи. Приміщення в Квасилові цілком відповідало семирічній школі.
Навчання велося українською мовою у дві зміни. У школі було 10 вчителів, директором – Вечір Леонтій Іванович. Серед кращих класних керівників було відзначено вчительку французької мови Вечір О.Д. Вона була дружиною директора, а оскільки подружжя власних дітей не мало, тому всю любов віддавали своїм вихованцям. Відзначалися своєю материнською любов’ю до дітей також учителі початкових класів Пеленчук О.С. та СтавицькаА.Г.
У 50-х роках було проведено якісний ремонт школи, завдяки старанням учителя Жмудовського обладнано біологічний кабінет, виготовлено учнями багато саморобних приладів, діяв гурток юннатів, що вів науково-дослідницьку роботу на дослідних ділянках. Учні школи Коловратнік Ростислав та Малявська Валентина були учасниками Виставки досягнень народного господарства й нагороджені золотими медалями (згодом Валентина Іванівна Малявська (Голуб) після закінчення вузу працювала в Квасилівській школі й у 1981 – 1985 роках була її директором).
У 1953 -1954 н.р. районним керівництвом було відзначено Квасилівську семирічну школу як таку, де добре організована та налагоджена піонерська робота. У школі було 138 піонерів, 6 загонів. Піонерська організація займалася трудовим вихованням учнів, проводилися ранки й вечори художньої самодіяльності. Піонери садили дерева, збирали насіння квітів для озеленення шкільного подвір'я, ремонтували географічні та історичні карти. Директором школи в цей період був Форсюк Олександр Миколайович.
У 1962 році був прийнятий «Закон про загальне обов’язкове восьмирічне навчання», тому Квасилівська школа стала восьмирічною. У 1964 році у школі було організовано випуск стінної газети «Голос школи» на Квасилівському ремонтному заводі, що виходила 2 рази на місяць. Через цю газету здійснювалося поширення педагогічних знань серед батьків. У 60-х роках директором Квасилівської восьмирічної школи була Барвінська Ніна Сергіївна. Навчання велося у дві зміни. Діти вивчали іноземну мову -англійську. Варто відмітити й той факт, що до Чехословаччини в 1966 -1967 н.р. вибуло 9 учнів. На базі Квасилівської восьмирічної школи працювала Квасилівська вечірня школа робітничої молоді, яка давала середню освіту. Було 2 класи, у яких навчалося близько 26 учнів.
У 1969 році директором Квасилівської восьмирічної школи став Омелянчук Микола Климентович, заступником – Слонець Іван Степанович. Працювали вчителі: Слонець Галина Федорівна, Герасимчук Ніла Петрівна, Герасимчук Ольга Олексіївна, Ткачук Лідія Павлівна, Сирота Людмила Іванівна, Голуб Валентина Іванівна, Овдіюк Людмила Володимирівна, Панчук Борис Олександрович, Купченко Валентина Павлівна, Столярська Софія Максимівна, Бзома Галина Олександрівна, Маркова Євгенія Мойсеєвна, Онікієнко Галина Федорівна, Свирид Григорій Павлович, Балабан Ніна Семенівна, Єфімчук Руслан Васильович, Стрільчук Олена Романівна. У 70-80 роках розпочали свою трудову діяльність Стрельчук Світлана Федоріна, Павлюк Валентина Йосипівна, Дрегер Алла Миколаївна, Процюк Віталій Кононович, Берчак Наталія Дмитрівна, Диб’як Марія Віталіївна, Перець(Ковальчук) Валентина Володимирівна, Добей Валентина Василівна, Іващук Галина Ананіївна.
На початку 70-х років було відзначено про «особливе незадовільне приміщення Квасилівської восьмирічної школи». Старенька аварійна школа на вулиці Богдана Хмельницького не могла вмістити всіх бажаючих. Тому постала потреба будівництва нової школи. Її будували всім селищем, це була справжня толока, участь у якій брали вчителі, учні, жителі селища.
І ось 1 вересня 1985 року гостинно відчинила двері чотирьохповерхова красуня-школа. У цьому ж році їй було надано статус середньої. Директором школи став Процюк Віталій Кононович. Але ще багато зусиль треба було докласти вчителям, батькам, учням, щоб оформити шкільне приміщення та подвір’я.
Праця педагогічного колективу не була марною. За успіхи у навчально-виховній роботі школа вийшла переможцем соціалістичного змагання й отримала перехідний Червоний прапор, учні школи неодноразово ставали переможцями районних, обласних олімпіад з базових дисциплін, різноманітних конкурсів художньої самодіяльності та спортивних змагань.
Спливали роки… Україна стала незалежною державою. Вона пережила багато радісних і скрутних часів. Але Квасилівська школа продовжувала успішно працювати. Із її стін у вирій життя вступали нові й нові покоління випускників, серед яких багато поверталися працювати в рідну школу: Мінаварова Євгенія Григорівна, Добей Валентина Василівна, Якимчук Людмила Петрівна, Вальковець Світлана Олександрівна, Мельнічук Руслана Степанівна, Микитюк Наталія Василівна, Єрчик Олена Володимирівна, Тирак Оксана Борисівна, Полюхович Олена Петрівна, Лавренюк Юрій Павлович, Терещеня Алла Василівна, Вознюк Олександра Омелянівна, Мощанецька Анна Миколаївна, Биць Віталій Володимирович, Говорадло Світлана Адамівна, Улітенкова Лілія Анатоліївна, Корень Світлана Вікторівна, Ковальчук Олена Володимирівна, Тимощук Юлія Михайлівна, Рижко Алла Анатоліївна, Паруха Юлія Мирославівна, Павлюк Ірина Миколаївна, Сергійчук Світлана Олегівна, Ковальчук Ольга Федорівна.
Наш заклад гордиться вчительськими родинами: Слонець Іван Степанович, Галина Федорівна, Олег Іванович, Тетяна Василівна; Клюйко Віктор Петрович, Алла Георгіївна; Пелех Валерій Миколайович, Ольга Вікторівна; Добей Дмитро Дмитрович, Валентина Василівна; Сидор Богдан Михайлович, Ольга Степанівна, деякий час у школі працював їхній син Дмитро Богданович; Ковальчук Марія Петрівна та її сини - Олег Віталійович та 'Микола Віталійович; Степанюк Галина Харитонівна, Федас Олександр Петрович, Олена Петрівна; Мельничук Людмила Львівна та її дочка Олександра Омелянівна; Людвік Віра Вікторівна та дочка Алла Анатоліївна; Крижовець Валерій Юрійович, Катерина Михайлівна; Биць Віталій Володимирович, Лілія Павлівна, Якимчук Людмила Петрівна та її дочка Світлана Олегівна.
У 1992 - 1993 н.р. директором школи був Сидор Богдан Михайлович.
У 1993 році заклад очолила гарна й вольова жінка, математик за фахом, Людвік Віра Вікторівна.
Їй допомагають заступники з навчально-виховної роботи – (Мельничук Людмила Львівна), Федас Олена Петрівна, Собчук Ірина Андріївна, Берчак Наталія Дмитрівна, Якимчук Людмила Петрівна, з господарської роботи –Мінаварова Євгенія Григорівна.
З 1995 – 1996 н.р. у школі навчалося в дві зміни найбільше учнів за всю історію школи – 1703, було по 35 початкових класів та середньої ланки й 4 - 10 -11 кл.
У 2005 році Квасилівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів було реорганізовано у Квасилівський навчально-виховний комплекс «школа-ліцей». 1 вересня 2015 року заклад відсвяткував своє тридцятиріччя. На даний час це сучасний модернізований навчальний заклад, із класами поглибленого вивчення математики, англійської та української мов, двома комп’ютерними класами, мережею Інтернет.
Школа має свої атрибути: герб, прапор, гімн.
Гордістю закладу є її випускники, і нашому закладу є чим пишатися. За період з 1985 року по 2019 випущено 1711 учнів, у тому числі нагороджено золотою медаллю 155 учнів, а срібною - 74.
Щороку заклад стає призером районного конкурсу «Кращий навчальний заклад нового типу». Школа має свої атрибути: герб, прапор, гімн.
У закладі склалися славні традиції. Серед них - День знань, посвята в першокласники, вшанування ветеранів педагогічної праці, вечір зустрічі з випускниками, вечір до Дня вчителя, День Матері, різноманітні спортивні змагання, предметні тижні та інші. У школі виходигь газета «Шкільні обрії», діє дитяча студія «Обереги», історико-краєзнавчий музей «Криниця пам’яті», працює соціально-психологічна служба, бібліотека.
Квасилівський НВК «школа-ліцей» Рівненської районної ради Рівненської області користується заслуженою повагою серед жителів селища, району, області, а його випускники з гордістю носять звання «Випускник Квасилівської школи».