Будуємо місток взаємодії «підліток - батьки»
Підліток, батьки та спілкування між ними. Питання, яке актуальне у всі часи. Виховання підлітка - нелегке завдання. Більшість батьків чомусь вважають, що це твердження ніяк не стосується їх, поки не зіткнуткнуться самі з проблемою.
Батьки часто занурюються в роботу, забувають про спілкування із дітьми. Байдужість, зневага, засудження й образи - це те, що псує стосунки батьків з підлітком.
Важливо, дитину поважати як особистість та сприймати на рівних. Якщо ж протесту оминути не вдалося, батькам варто стримати свої емоції, спробувати відновити контакт. Щоб уникнути неприємностей, батьки мають знати усе про захоплення дитини, друзів та однокласників, а ще варто звертати увагу на емоційний стан підлітків. Найгірше, коли дитина перебуває у нейтральному стані і переживає все всередині. Тоді вона шукатиме якусь розвагу, яка дасть їй можливість виплеснути все.
Проблема в спілкуванні підлітка з батьками може бути викликана тим, що дитина не відчуває зацікавленості батьків у важливих для неї питаннях. Часто буває так, що причини проблем у спілкуванні з підлітком - в моделі поведінки сім’ї, яку дитина мимоволі копіює або радикально відкидає. Діти не розмовляють зі своїми батьками, якщо в родині не прийнято обговорювати проблеми. Або навпаки, батьки так багато говорять і повчають, що не можна й слова вставити. Тоді підліток поводиться від зворотного. Важливо чути підлітка. Коли ж син або донька небалакучі - це перший дзвіночок про те, що дитині потрібна допомога.
Американський дитячий психотерапевт X. Джайнотт вважав, що батькам необхідно будувати спілкування з дітьми на трьох основних принципах:
1) У будь-яких ситуаціях батьки повинні прагнути підтримувати позитивний образ «Я» у дитини;
2) Слід говорити про ситуації, вчинки дитини, уникаючи особистісних негативних оцінювальних суджень;
З) Дорослий у спілкуванні завжди має бути ініціатором пропозицій щодо кооперації. Ця пропозиція не повинна вичерпуватися прямою вказівкою на відповідний спосіб дій, а має розкривати перед дитиною можливості самостійного розв’язання проблемної ситуації.
Ось п’ять основних цеглинок для побудови містка взаємодії «підліток - батьки»:
1. Чим більше заборон, тим більший опір. Це не означає вседозволеності, але більше свободи не завадить. Найголовніше – це ваша довіра. Коли дитина відчуває від вас довіру, тоді й вона у відповідь буде старатися цю довіру виправдати.
2. Нудні та довгі повчання не принесуть потрібного результату. Це сприймається негативно. Спробуйте спокійно та терпеливо вислухати дитину, не перебиваючи. Коли вона виговориться чи навіть викричиться, зробіть паузу на 30-40 секунд і тоді висловіть свою думку щодо ситуації або проблеми. Спробуйте знаходити компроміс.
3. З розумінням та співчутливістю відносьтесь до підліткових проблем. Це вам здається, що це дитячі проблеми, а для них це весь світ.
4. Не порівнюйте дітей ні з ким. Це дуже ображає дитину, впливає на її самооцінку, яка лише формується.
5. Будьте послідовними. Не змінюйте правила.
Головне у взаєминах батьків з підлітком – взаєморозуміння. Діти повинні відчувати, батьківську любов те, що в будь-якій ситуації вони можуть розраховувати на пораду від батьків, допомогу від них, не боятися глузування або зневаги. Потрібно підтримувати впевненість дітей у собі, у своїх силах, у тому, що навіть за певних недоліків у них є свій незаперечний позитив.
Пам’ятайте: щоб бути гарним батьком, потрібно бути гарним другом.