Правова освіта і виховання

Модель превентивної освіти у Квасилівському НВК «школа-ліцей»

        Здоров’я  дітей – найцінніше надбання цивілізованого суспільства. Воно створює духовний, соціальний базис, інтелектуальний та фізичний базис країни.

     В Національній доктрині розвитку освіти України в XXI ст. зазначається, що пріоритетним завданням системи освіти є навчання людини відповідальному ставленню до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.

     Головною підставою для проведення урядом цих заходів слід вважати існуючий стан здоров’я і спосіб життя дітей та молоді. За даними  Міністерства охорони здоров’я України нині кожна 5 дитина народжується з відхиленнями в стані здоров’я. У 90% школярів діагностують хронічні хвороби серця, органів зору, гіпертонія, неврози,остеопороз, артрит, ожиріння тощо.

       Діяльність загальноосвітнього навчального закладу щодо збереження і зміцнення здоров’я учнів лише тоді може вважатися повноцінною і ефективною, якщо в повній мірі професійно і творчо в одній системі реалізувати здоров’язберігаючі технології. Саме з цією метою в закладі створено  модель з формування та розвитку здорової особистості. Основою моделі є «Школа безпеки, школа здоров’я». Здоровою може вважатися людина, яка відзначається гармонійним фізичним і розумовим розвитком і добре адаптована до навколишнього фізичного та соціального середовища.

       Девіз школи: знати, щоб передбачити, передбачити, щоб діяти.

       Мета: пропаганда безпечного здорового способу життя.

Задля досягнення мети в закладі окреслено коло завдань:

• об’єднати зусилля педагогічного колективу, медичних працівників, батьків для реалізації права дітей і підлітків на збереження та зміцнення фізичного і психічного здоров’я, що дасть змогу зробити процес формування здорового способу життя неперервним;

     -    навчання навичкам поводження в різних життєвих ситуаціях;

• навчання наданню само- і  взаємодопомоги в разі виникнення екстремальних надзвичайних ситуацій;
• підвищення рівня практичної підготовки дітей і підлітків до надзвичайних ситуацій;
• виховувати в учнів відповідальне ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей як до найвищих індивідуальних і суспільних цінностей.

  Очікуваними результатами від діяльності «Школа безпеки, школа здоров’я» є:

• набуття учнями навичок здорового способу життя;
• створення  системи оздоровчої роботи в навчальному закладі;
• зміцнення психічного і фізичного здоров’я учнів;
• набуття учнями досвіду подолання життєвих труднощів;
• усвідомлення учнями користі активного здорового способу життя;
• виховання в учнів необхідності постійного духовного і фізичного розвитку, що сприятиме їхньому соціальному становленню в суспільстві.

  Комплексною програмою розвитку закладу як «Школи безпеки, школи здоров’я» передбачено організацію навчально-виховного процесу, забезпечення матеріально-технічної бази, упровадження педагогічних технологій здорового способу життя, виховну, просвітницьку роботу з учнями і батьками. З метою реалізації поставлених завдань здійснюється впровадження у навчально-виховний процес усіх компонентів, що сприяють збереженню здоров’я учасників навчально-виховного процесу. Це передбачає наступні дії:

• інтеграцію знань про здоров’я і засоби його збереження через усі навчальні предмети;
• реорганізацію урочної та позакласної фізкультурно - спортивної роботи на основі диференційованого підходу з урахуванням різнорівневих показників стану здоров’я та фізичної підготовленості учнів;
• запровадження в навчально-виховний процес фізкультпауз, валеохвилинок, рухливих і музичних перерв, загальних і спеціальних оздоровчих курсів;
• упровадження інтерактивних здоров’язбережувальних технологій.

       У формуванні здоров’язберігаючих компетенцій учнів велика роль відводиться соціально – психологічній службі закладу. Для ефективної соціально – психологічної роботи необхідно добре знати контингент дітей, їхній соціально – психологічний та фізичний стан. Тому на початку навчального року складається соціальний паспорт закладу.

        Досвід переконує в тому, що майже 85% неуспішних учнів мають поганий стан здоров’я – якусь недугу або захворювання, іноді малопомітну. Цьому факту  приділяють велику увагу вчителі.

       Одним з основних етапів збереження здоров’я є рання профілактика та цілеспрямована профілактика негативних явищ шкідливих звичок. З цією метою проводиться просвітницька робота класними керівниками. Спільно із працівниками соціальної служби селища проводяться усні журнали, відео лекторії, дискусії з питань формування здоров’язберігаючих  компетенцій учнів.

        З метою формування здоров’язберігаючих компетенцій учнів в закладі проводиться факультативне заняття «Захисти себе від ВІЛ». На даних заняттях учні знайомляться із базовою інформацією про ВІЛ/СНІД, про можливі шляхи інфікування та методи захисту від ВІЛ. На тренінгах учні вчаться уникати ситуацій, пов’язаних з ризиком інфікування ВІЛ, аналізувати небезпеки сексуальних домагань і насилля, розвивати навички толерантного ставлення до ВІЛ-позитивних людей.

         Стало традицією до Всесвітнього дня боротьби зі Снідом проводити виховний захід з теми «СНІД – провісник горя і біди», в якому беруть участь учні 9-11-х класів. По закінченню заходу учні оформляють лист відкритої думки з цього питання. Традиційно відбуваються конкурси творчих робіт: конкурс малюнків «Ні – шкідливим звичкам», конкурс творів «Як я розумію народну мудрість: бережи здоров’я замолоду».

          Ця система роботи дає позитивні результати: анкетування учнів виявило більш відповідальне ставлення до свого здоров’я, зменшилася кількість учнів, котрі палять, на обліку кримінальної міліції немає жодного учня школи.

         Важливу роль у навчально – виховному процесі закладу відіграє оволодіння педагогами змістом, засобами формування культури здоров’я з урахуванням способів впливу на учнів, видів виховної діяльності, характеру відносин між суб’єктами педагогічної взаємодії. Ефективне управління цим процесом потребує насамперед таких дій:

• діагностування стану сформованості культури здоров’я в учнів;
• визначення мети впливу на формування в учнів культури здоров’я та створення умов для її реалізації;
• організації життєдіяльності учнів, що забезпечує оволодіння необхідними знаннями, уміннями і навичками здоров’язбереження;
• корекції здоров’язбережувальної поведінки учнів у закладі та за її межами.

     Ми приділяємо значну увагу створенню в школі належних санітарно – гігієнічних умов, як-от:

• дотримання санітарно-гігієнічного режиму, зокрема провітрювання приміщень, вологе прибирання підлоги і меблів, наявність кімнатних рослин;
• освітлення класів, дотримання теплового режиму;
• відповідність парт зросту учнів;
• створення куточків гігієни, умивальників для миття рук.

       Для забезпечення нормальної життєдіяльності учнів важливу роль   відіграє дотримання режиму харчування.

       Упровадженню здоров’язбережувальних технологій передувало діагностування стану здоров’я учнів. Поглиблений медичний огляд учнів здійснили лікарі-педіатри, офтальмолог, хірург, лікар ЛФК, травматолог, окуліст, гастроентеролог. За результатами медичного обстеження ми провели моніторинг стану здоров’я учнів. Проаналізувавши отримані дані, заступники директора закладу визначили групи проблем. Які необхідно розв’язати найближчим часом, та організували проведення таких заходів:

• семінари-практикуми для педагогів;
• тренінги для вчителів і батьків щодо збереження та зміцнення здоров’я учнів.

Значну увагу ми приділили впровадженню листків здоров’я.

        Ефективним засобом відпочинку учнів на перервах є ігри й заняття фізичними вправами. На уроках педагоги практикують зміну одного виду діяльності іншим, проводять фізкультхвилинки і фізкультпаузи за графіком. Так, згідно з графіком після 20-ї хвилини кожного уроку учні виконують вправи, що знімають втому очей, та вправи для запобігання формуванню рефлексу низько нахиленої голови.

        Значну увагу наш педагогічний колектив приділяє профілактиці офтальмологічних і гострих респіраторно-вірусних захворювань, порушень постави. Для зняття психічного навантаження та створення робочого ритму протягом дня педагоги початкових класів пропонують учням пальчикові ігри, які добирають відповідно до тем уроків, подій, свят.

         На уроках фізкультури вчителі враховують вікові та анатомо-фізіологічні особливості розвитку учнів, розкривають значення занять фізичними вправами, сприяють формуванню вмінь та навичок здорового способу життя, профілактики захворювань травматизму. Шляхом вирішення навчальних проблем, розвивальних та виховних цілей, вчителі фізкультури працюють над розвитком в учнів основних фізичних якостей та рухових здібностей, сприяють формуванню життєво важливих рухових навичок та вмінь. Прищеплюють інтерес та звички до занять фізичними вправами, ранкової зарядки, виховують бережливе ставлення до свого здоров’я.

          Ефективній діяльності «Школи безпеки, школи здоров’я» сприяє налагодження діагностувальної, консультативної і просвітницької роботи з батьками, педагогами та учнями. Для цього за участю практичного психолога проводяться батьківські збори та лекції для педагогів на такі теми:

• Гіперактивна дитина: що робити;
• Психічне здоров’я дитини;
• Агресивність учнів молодшого шкільного віку;

-    Покарання дитини. Чи потрібні вони.

          Розгляд проблем під час лекцій спонукає дорослих застосовувати отримані знання в повсякденному житті, оточити дитину увагою та зменшити дію стресогенних факторів. Під час індивідуальних консультацій надаються практичні рекомендації щодо того, як зняти втому, зменшити тривогу, налагодити позитивний емоційний клімат у сім’ї, забезпечити результативні міжособистісні взаємини в класному колективі.

          Запровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховний процес ефективно впливає не лише на здоров’я учнів, а й на рівень їхніх навчальних досягнень. Завдяки систематичній роботі ми підвищуємо водночас загальну культуру, працездатність учнів, ступінь їхньої життєвої компетентності в питаннях збереження здоров’я. А доброзичливі, дружні і щирі взаємини між батьками, учнями і педагогами є запорукою зростання здорового, відповідального і активного покоління громадян України.

Превентивне та правове виховання (2019-2020 н.р.)